• ДИСЕРТАЦІЯ

    ДРУГА МАЛА АКАДЕМІЯ НАРОДНИХ МИСТЕЦВ ПІСЛЯ ГНІДИНСЬКОЇ ШКОЛИ (Директор Валентина Стрілько), БУЛА ВІДКРИТА В 1989 РОЦІ В СТЕЦІВСЬКІЙ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ НА ЧЕРКАЩИНІ. АКАДЕМІЯ ДІЄ ДО СЬОГОДНІ І ЇЇ  ДІЯЛЬНІСТЬ СТАЛА ОДНОЮ ІЗ СКЛАДОВИХ НАУКОВОЇ РОБОТИ В.СТРІЛЬКО.

    Учитель, який передає дитині лише знання – це ремісник, той, хто

    виховує характер, – справжній митець своєї справи

    Софія Русова

    Прислів’я каже: сад не дасть врожаю, як добре не подбає садівник.

    Без виховання і настанови людина – наче земля, яка, хоча й найкраща,

    але родитиме лише бур’ян, якщо на ній не працювати. Крім сім’ї, сіяти в душу

    дитини “добре і вічне” покликана і школа.

    Дитина народжується, як чистий аркуш паперу. Минає час, і на ньому

    з’являються рядки – думки і почуття, якості та вчинки, а іноді – помилки і

    недоліки… Звісно, доброта і чуйність, егоїзм та буйдужість не народжуються

    разом з людиною. Усе це виховується.

    Тож творити на землі Людину покликана натхненна праця вчителя.

    Споконвіку все найкраще, що вміли і любили люди, передавали своїм

    дітям, а ті – своїм. У тому народному спадкові черпали нові

    покоління мудрість і снагу, знання, моральну стійкість.

    Носіями культурної спадщини народу завжди було і залишається

    народне мистецтво, яке є складовою частиною загальної національної

    культури.

    В основу виховного процесу Стецівської загальноосвітньої школи

    педагогічний колектив поклав проблему “Піднесення ефективності

    виховного процесу шляхом використання засобів народознавства”.

    Президія МАНМ, до якої ввійшли члени адміністрації школи, досвідчені вчителі, члени

    учнівського самоврядування, і  батьки продумали нову структуру

    виховної роботи, яка б сприяла реалізації важливих завдань, що

    стоять на даному етапі створення, національної школи – прищеплення

    дітям любові до духовних обрядів пам’яті, формування в них

    національної самосвідомості, прилучення до нетлінних скарбів

    народної творчості, виховання бажання знати  традиції і звичаї

    свого народу.

    Виховна система школи в своїй діяльності реалізує принципи

    демократизації, гуманізації народності виховання, інтеграції

    всіх виховних інститутів, психологізації навчально-виховного

    процесу.

    Визначені пріоритетні напрями:

    –          вивчення й застосування народних традицій у трудовому вихованні  школярів;

    –          участь дітей  у вивченні і відтворенні свят народного календаря;

    –          морально-етичне виховання школярів на грунті етнопедагогічних традицій.

    Знайомство з розвитком ремесел в Україні, своєї місцевості, прилучення дітей до

    прекрасного відбувається на заняттях відділень МАНМ. А їх у нас є чимало:

    народної вишивки

    де діти навчаються оволодівати уміннями й навичками практичного виконання відомих і

    невідомих технік вишивки хрестиком, ознайомлюються під час теоретичного навчання із

    загальною теорією української народної вишивки, її історією, символічним значенням і

    художніми особливостями вишивки даного регіону країни. Розвивають за допомогою

    вишивки естетичні смаки.

    ручного ткацтва

    Робота з каркасом і нитками вміщує в собі великі можливості зближення дитини з мистецтвом, виховує естетичний смак та формує трудові навички.

    Виготовлення серветок та композиції з різними малюнками – клопітка і захоплююча робота. Щоб діти працювали з охотою потрібно розвивати їхню фантазію, добрі якості. Робота в гуртку „Ручного ткацтва”:

    –          розширює уяву учнів;

    –          вимагає від дітей правильних дій;

    –          впливає на розумовий розвиток та увагу;

    –          розвиває особистість дитини, виховує вольовий характер;

    –          формує у дітей контроль та самоконтроль.

    Привчати дітей до світу прекрасного потрібно постійно.

    Писанкарства, крою і шиття українського народного одягу,

    різьблення по дереву

    Мета цього відділення – сформувати в учнів поняття художньої обробки деревини, ознайомити з творчими професіями майстра – художника і майстра – виконавця різьби та розпису по дереву, розвивати навички самоконтролю та політехнічне мислення, виховувати культуру праці. виробів із бісеру, з природного матеріалу,

    Даний гурток створений з метою залучення учнів до краси рідного краю, виховання почуттів і естетичного смаку.

    Виготовлення аплікацій і композицій з різною тематикою – клопітка і захоплююча робота. Щоб діти працювали з охотою потрібно розвивати їхню фантазію, добрі якості, вміння працювати з природним матеріалом.

    Основним змістом гуртків ”Вироби зі шкіри” та „Вироби з солоного тіста” являється донести до учнів те, що давно забуте, навчити умілими руками творити прекрасне.

    Відділення „Плетіння лозою” та „В’язання гачком” вчить бачити і творити красу із примітивного та простого, розвиває логічне мислення і послідовність у виконанні поставленого завдання.

    Витинанка – прадавнє ремесло українського народу. Це декоративно – прикладне мистецтво, яке виникло в процесі трудової діяльності людини і

    нерозривно поєднане з її життям і побутом. В процесі оволодіння технікою витинання діти вчаться витинати на папері прекрасні сюжетні малюнки, передавати багатобарвний і

    мінливий світ природи засобами образотворчого мистецтва.

    З великим бажанням  наші вихованці пишуть поезії, танцюють, співають,

    загартовують своє здоров’я в спортивних секціях.

    На заняттях перелічених гуртків та відділень МАНМ закладена практична реалізація загальних завдань, спрямованих на формування особистісних рис громадянина України, що включають у себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо – естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру. Та найбільше уваги під час занять у гуртках з народних ремесел надається відновленню народних трудових традицій, тому що в неоціненному трудовому досвіді народу обґрунтовані й практично перевірені принципи і методи впливу старшого покоління на молодше з метою підготовки його до створення та правильного споживання матеріальних і духовних цінностей. Цей досвід передавався нам віками через народні обряди, звичаї, свята, ігри, фольклор. Тож і діють при школі різновікові фольклорні ансамблі та колектив дослідників фольклору “Співуча левада”,

    самодіяльна військово-спортивна організація – Стецівський козацький кіш, які дбають про відновлення призабутих звичаїв, свят і обрядів: оденки, Андрія Первозванного або Калити, щедрівки,   засиджування гребеня, посиденьок за роботою, українських вечорниць, зустрічі весни.

    Велику роль у проведенні народознавчої діяльності учнів відіграють органи учнівського самоврядування. Їх активна позиція в реалізації накреслених планів полягає: – в розподілі обов’язків серед членів учнівського активу, з урахуванням специфіки кожного органу;

    –          передачі завдань для безпосереднього виконання відповідно конкретних виконавців;

    –          створення тимчасових груп з відповідальними за розв’язання тих чи інших завдань;

    –          організація систематичного контролю за виконанням завдань;

    Зміст шкільної педагогіки, яка лежить в основі виховної роботи Стецівської загальноосвітньої школи, багатшає, набирає повноти і творчості, тому що надбання народної педагогіки органічно вплітається в практику роботи з дітьми та їхніми батьками. Це дає помітні результати. Живі іскри народного досвіду входять в дитячі душі легко, непомітно, і користі від них більше, ніж від довгих моралізаторських настанов. У формуванні духовності учнівської молоді ми орієнтуємось не на хвилинний успіх, а на результати, які, можливо, зараз непомітні, але обов’язково будуть.

    Вчителі вийшли на ниву, яка засівається добрим зерном і чим краще зерно, тим сильнішими будуть сходи.

    Система виховної роботи з юнаками в школі базується на ідеях козацької педагогіки як складової народної педагогіки. Творче вивчення і відтворення в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, розвиває кращі людські якості. З цією метою організована робота козацького коша.

    Дітей приваблюють нетрадиційні форми позакласної діяльності. Робота ведеться за напрямами: вивчення історії козацтва, козацьких ігор та забав, військових єдиноборств, відродження і збереження народних традицій та обрядів, вивчення пісенного фольклору про козацтво.

    Козацький кіш сповідує ідею, яка грунтується на принципах добровільності, демократії та самоврядування, її вищим органом є загальне зібрання козаків, яке вирішує питання організації життя в колективі.

    Учні охоче беруть участь у святах. Вчителі, батьки, діти приходять до школи в дні свят у національному українському одязі. Всі шикуються, звучить козацький марш, кошовий у повному обладунку із козацькою старшиною закликає куренів до свята. Майорить малиновий прапор Стецівського козацького коша – починаються традиційні козацькі змагання між куренями.

    Школа –  Мала академія народних мистецтв створює атмосферу, у якій розквітають природні дитячі обдарування і психічний комфорт.

© 2010 «Міжнародний благодійний
фонд імені Ярослава Мудрого »
Разработка сайта -
Activemedia
играть онлайн гта5 игра спанч боб губка квадратные штаны виагра купить онлайн онлайн игра копатель 2