У м. Бровари проведено наукову конференцію до 100-річчя Всеукраїнського Центрального Повстанського Комітету. Вшановано пам’ять Григорія Чупринки, члена ВУЦПК.
Історична довідка
В історичній літературі склалося досить стале уявлення про родину князя Ярослава Володимировича, прозваного Мудрим. Воно сформувалося на протязі ХІХ – ХХ ст. і базується не лише на відомостях з давньоруських літописів, а і на надрукованих в західноєвропейської історіографії документах, щодо зв’язків князівської родини з королівської родини з королівськими домами Франції, Норвегії, Угорщини.
Відомо, що під час «князювання у Новгороді Ярослав був одружений і мав сина – первістка Іллю, який помер у підлітковому віці»1. Від другого шлюбу Ярослава з Інгігердою – Іриною,дочкою шведського короля Олафа народилося шість синів і три дочкою.
Літописи повідомляють лише про синів Ярослава та Інгігерди.
М.М. Карамзін зауважив, що «Нестор совсем не упоминает о дочерях Ярославовых; но достоверные летописцы чужестранные именуют трех: Елизавету, Анну и Анастасию, или Агмунду»2 Роки їх народження не відомі. Однак більшість вчених вважає, що старшою була Елизавета, за нею Анна й Анастасія.
М.Каргер зауважив, що джерела, введені до наукового обігу М.М. Карамзіним, зробили можливим «с достаточной уверенностью установить не только факт существования у Ярослава трех дочерей – Елизаветы, Анны, Анастасии, но и ряд фактов, когда они, покинув родину, переселились к своим мужьям ».3
Л.Є. Махновець у примітках до Літопису руського припускає, що старшою дочкою Ярослава була Анастасія (Агмунда), середньою – Елизавета (Еллісав), молодшою – Анна .
Більш всього відомостей збереглося про Анну Ярославну яка, взявши шлюб з Королем Франції Генріхом І, стала королевою Франції і залишила помітний слід в історії країни. Анні присвячено чимало наукових праць є навіть художні твори.
Про Елизавету Ярославну відомо, що у 1047році вона стала дружиною норвезького короля Гаральда І Гардрода.
Значно менше відомостей збереглося в історичних джерелах про Анастасію Ярославну, третю дочку Ярослава Мудрого. З Угорським королем Андрієм І Анастасія познайомилася при київському дворі.
Щодо перебування Андрія при дворі Ярослава цікаві відомості та міркування наводить у своїй статті «Брачные союзы ближайших потомков святого князя Владимира» Л.М. Сухотін. Він вважає, що стосунки між Київським та угорським дворами існували ще до Володимира. Є припущення, що Святослав був одружений з угорською княжною і вона була матір’ю старших братів Володимира.
Шлюб дочок Володимира з найближчими родичами першого угорського короля св. Стефана повинен був зміцнити ці зв’язки. Після вигнання з батьківщини племінники св. Стефана Андрій, Бела та Леванта спочатку виїхали до Польщі, а звідти Андрій та Леванте – на Русь, де прожили довгий час при дворі Ярослава.
Коли Андрія було обрано королем, він одружився з Анастасією. Найвірогіднішою датою цієї події вважається 1047р. Як зазначає О. Луговий, король Андрій був ревним прихильником папи римського Льва ІХ. Отже після смерті Ярослава й поділу церков Анастасія Ярославна охрестилася за латинським обрядом з імя’м Агмунда і так відома угорській історії.
Від шлюбу з Андрієм народився син Шолом І. З іменем Анастасфї пов’язується заснування монастирів у Вишеграді та Пормові «До наших днів на озері Балатон на півострові Тихень збереглася могила Андрія !. Припускають, що Анастасія була похована разом із ним у королівській усипальниці».4
С.О. Висоцький повідомляє, що « за деякими писемними джерелами, разом з Анастасією до Угорщини переселилося багато її співвітчизників. Так, у грамоті угорського короля Гейзи ІІ, написаної1058р., згадується герцог Домослав, який жив при Андрії. Слов’янське ім’я цього вельможі дає підстави думати, що він був одним з близьких до Анастасії осіб, котрі приїхали з нею до Угорщини з Києва»5.
Примітки:
1. С.О.Висоцький. Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі. К., 1991,с.54.
2. Н. М. Карамзін. История государства Российского, т.ІІ, СПб, 1842, с.18.
3. М.К. Каргер. Портреты Ярослава Мудрого и его семьи в Софии Киевской. В кн. Ученые записи ЛГУ, №160. Серия исторических наук, вып.20 ,Л-д, 1954, с. 171.
4. О.Козуля. Жінки в історії України. К., 1993, с.19.
5. С.О.Висоцький. Про що розповіли давні стіни. К.,1978, с. 99.
Література:
1. Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. К., Наук.думка, 1978.
2. Висоцький С.О. Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі. К., Наук.думка, 1991.
3. Каргер М.К. Портреты Ярослава Мудрого и его семьи в Софии Киевской. В кн. Ученые записи ЛГУ, №160. Серия исторических наук, вып.20 ,Л-д, 1954.
4. Карамзін Н. М. История государства Российского, т.ІІ, СПб, 1842.
5. Козуля О. Жінки в історії України. К., 1993.
6. Літопис руський. К., Дніпро,1989.
7. Луговой Ол. Визначне жіноцтво України К., Дніпро, 1994.
8. Сухотин Л.М. Брачные союзы ближайших потомков святого князя Владимира. Владимирский сборник в память 950 – Крещения Руси. Белград, 1938.
Довідку складено ст. науковий співробітник Шевченко Т.М.