• 950 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

    950років тому, 20 лютого 1054 року, помер великий київський князь Ярослав Мудрий.

    Після смерті князя Володимира (1015) на Русі почались князівські міжусобиці. Старший син Володимира Святополк у боротьбі за престол погубив своїх Бориса і Гліба. Вцілілий брат Ярослав, що перебував тоді в Новгороді, пішов на Святополка війною, здолав його і почав правити в Києві (1019). У Ярослава залишався брат Мстислав, котрий княжив у Тмутаракані. Між ними спалахнула війна, внаслідок якої відбувався поділ держави. Київ і землі на захід від Дніпра дістались Ярославу, Чернігів і землі на схід від Дніпра відійшли до Мстислава. І тільки після смерті Мстислава 1034 року Ярославу вдалося відновити цілісність Русі.

    Ярослав здобув на Русі велику славу і любов. За розум начитаність його прозвали Мудрим. Він дуже любив читати і збирав бібліотеку. Для нього перекладали грецькі книжки і купували слов’янські. Ярослав багато сил і коштів вклав в облаштування Києва на кшталт Константинополя. При цьому були збудовані Золоті ворота. Софіївський собор з тринадцятьма банями, з’явились нові житлові квартали, церкви. Храм св. Софії у Києві був один з найбагатших і найкрасивіших споруд у Європі тих часів. Для будівництва й оздоблення храмів і монастирів Ярослав запрошував майстрів з Візантії і не шкодував за це грошей.

    Місто стало не лише адміністративним, а й релігійним центром Русі. Зібрання книжок, влаштоване Ярославом при храмі св. Софії, слугувало на загальне благо і було доступне для всіх, хто любив книжкову мудрість. Поряд із Софіївським собором  у чудовому палаці жив митрополит – глава руської церкви. На околиці міста розташувався Києво-Печерський монастир, закладений у 1051 році. Тут наприкінці ХІ – на початку ХІІ століть жив і творив літописець Нестор, котрий написав «Повість минулих літ».

    Ярослав був просвітником Русі він відкривав школи, будував церкви, доручав духовенству навчати народ, наставляючи його у новій християнській вірі. Думаючи про зміцнення держави, він будував фортеці, охороняв кордони від зовнішніх ворогів. Йому вдалося розбити печенігів і назавжди відігнати їх від Києва. Київська держава при цьому процвітала. Торгівля єднала Київ майже з усіма країнами європейського Півдня і Заходу, а також країнами Сходу.

    Багато правителів жадали породичатися з великим князем Русі. Його донька Анна вийшла заміж за Генріха І і стала королевою Франції. Єлизавета – Королевою Норвегії, Анастасія  – королевою Угорщини, син Всеволод женився на Грецькій царівні, доньці Костянтина Мономаха; сестра Ярослава Марія вийшла заміж за Казимира польського, внука великого князя, Євпраскія вийшла заміж германського імператора Генріха ІV. Сам великий князь був жонатий на доньці шведського короля, діставши у посаг Карелію. Родинні зв’язки великокняжої сім’ї сприяли взаєморозумінню і зміцненню миру при розв’язанні міжнародних питань.

    Ярослав був добрим і суворим, освіченим ревним у справах державних, прагнув припинити ворожнечу між князями і особливо між синами. Він був глибоко релігійним і водночас честолюбним. Помер Ярослав Мудрий 1054року у віці 76років і похований у Софіївському соборі.

    Будучи ще новгородським князем, Ярослав написав «Руську правду», яка потім стала основним законом Київської держави.

© 2010 «Міжнародний благодійний
фонд імені Ярослава Мудрого »
Разработка сайта -
Activemedia
играть онлайн гта5 игра спанч боб губка квадратные штаны виагра купить онлайн онлайн игра копатель 2