У м. Бровари проведено наукову конференцію до 100-річчя Всеукраїнського Центрального Повстанського Комітету. Вшановано пам’ять Григорія Чупринки, члена ВУЦПК.
ШУКАЄМО СПОНСОРІВ ДЛЯ НАШИХ ПРОГРАМ
ПРОГРАМА "ВИЩА ШКОЛА"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА ШКОЛА XXI СТОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА КНИЖКА-НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДАМ"
ПРОГРАМА "ЗДОРОВІ ДІТИ-ЗДОРОВА НАЦІЯ"
ВИДАВНИЧА ПРОГРАМА
ПРОГРАМА "СТИПЕНДІАТИ ТА ЛАУРЕАТИ ПРЕМІЙ ФОНДУ"
ПРОГРАМА "НЕМАЄ ЧУЖИХ ДІТЕЙ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНА КРІЗЬ ТИСЯЧОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "СОФІЯ КИЇВСЬКА"
ПРОГРАМА "КАДРИ"
ПРОГРАМА "ВЧИТЕЛЬ"
ПРОГРАМА "НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО"
ПРОГРАМА "ВІЙСЬКОВИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ ІВАНА МАЗЕПИ В БАТУРИНІ"
ПРОГРАМА "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА"
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В КНР
Новини
-
ШАЛЬКІВСЬКИЙ В.
ДИПЛОМАТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
при МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
Виконав:
слухач 1-го курсу гр. №1
Шальківський В.В.
Тел. 067 387 08 01
Есе на тему
„Дипломатія Київської Русі часів
князювання Ярослава Мудрого”
Розквіт Київської держави та її міжнародне утвердження в ХІ столітті в якості авторитетної та впливової країни безпосередньо пов’язані з постаттю Ярослава Мудрого. Значні надбання очолюваної ним держави в політичній, економічній та культурній галузях до цього часу становлять значний інтерес для досліджень та аналізу.
Цікавою особливістю процесу здобуття Київською Руссю широкого міжнародного визнання, на відміну від більшості інших потужних держав того часу, було використання переважно мирних, дипломатичних методів розв’язання існуючих суперечок із сусідніми країнами. Тобто Ярослав Мудрий постає перед нащадками не лише як видатний державний діяч, який укріпив і розбудував державу шляхом об’єднання земель та розвитку ремесел, науки і торгівлі, але і як здібний дипломат, який забезпечив встановлення і розширення добросусідських відносин з багатьма країнами. Не дивлячись на те, що за часів Ярослава Мудрого за безпосередньої участі Київської Русі відбулась низка військових конфліктів, протягом згаданого періоду Київська Русь не мала тривалого військового протистояння з жодною з європейських країн.
Особливістю зовнішньої політики Ярослава Мудрого було використання ним всього наявного спектру дипломатичних засобів і методів при вирішенні конфліктів з іншими державами.
Одним з провідних методів укріплення взаємовідносин з іншими країнами стало використання Ярославом Мудрим шлюбної дипломатії. Недаремно самого Ярослава Мудрого називають найвідомішим тестем і свекром європейських королів ХІ століття. Зокрема, доньки Ярослава Мудрого Єлизавета та Анна стали дружинами норвезького принца Х.Грізного та короля Франції – Анрі І відповідно. Син Ярослава Мудрого Ізяслав був одружений на Гертруді – сестрі польського короля Казимира І, який, у свою чергу, був одружений на сестрі Ярослава Мудрого – Марії. Його інший син був чоловіком доньки візантійського імператора Константина ІХ Мономаха – Анастасії. Сам Ярослав Мудрий був одружений спочатку на норвежці Анні, а після її смерті – на доньці короля Швеції Олафа Інгігерд – Ірині.
Ярослав Мудрий часто використовував такий метод започаткування переговорного процесу з іншими державами як надсилання посольств зі спеціальними завданнями. Серед країн, де на постійній чи тимчасовій основі діяли посольства Ярослава Мудрого, можна виокремити Візантію, Німеччину та Польщу. Водночас, і до Ярослава Мудрого надсилали послів монархи та імператори сусідніх країн. Широко застосовувалась практика листування між главами держав та укладення двосторонніх договорів, які мали зобов’язуючий характер. Зокрема, згідно з угодою між Київською Руссю та Візантією від 1046 року, остання, серед іншого, мала право звертатись за військовою допомогою до Ярослава Мудрого в разі наявності загроз з боку інших країн. Візантія, у свою чергу, забезпечувала вільний доступ купців Київської Русі на свою територію.
Ярослав Мудрий розглядав формування коаліцій у якості дієвого способу розв’язання кризових ситуацій з сусідніми країнами. Так, у 1043 році Ярослав Мудрий здійснив спробу сформувати коаліцію проти Візантії за участі Польщі, Угорщини та Німеччини.
На думку Ярослава Мудрого, залучення та надання військової допомоги було одним із важливих чинників реалізації зовнішньої політики. Так, при проведенні військових кампаній (походи проти Польщі у 1030-1031 роках) він періодично залучав союзників – варягів.
Слід відзначити, що зростання політичних контактів за часів Ярослава Мудрого значною мірою було зумовлено посиленням економічної могутності об’єднаних земель Київської Русі і, відповідно, зацікавленістю у розширенні торговельних зв’язків із сусідніми країнами. Активна зовнішня політика Ярослава Мудрого багато у чому була пов’язана з необхідністю забезпечення підтримки економічних інтересів власної держави в інших країнах. Купці Київської Русі неодмінно входили до складу посольств, які направляв Ярослав Мудрий до інших держав. Під час проведення переговорів з правителями інших країн Ярослав Мудрий часто порушував питання безперешкодного доступу на територію цих країн своїх купців. Про значення цього питання для Ярослава Мудрого красномовно свідчить факт роза’язання ним військових дій проти Візантії через погроми майна купців Київської Русі у Константинополі у 1043 році.
Можна також стверджувати, що Ярослав Мудрий був одним з перших хто зрозумів вигідність геостратегічного розташування Київської Русі з точки зору проходження торговельних шляхів із Скандинавії у Візантію („із варяг у греки”), а також з Азії через Волзьку Булгарію до країн Європи. Володар київського престолу всіляко стимулював розвиток міжнародної торгівлі за посередництва Русі.
Ще одним фактором зовнішньої політики, яким уміло користувався Ярослав Мудрий, було надання притулку в Київській Русі представникам королівських династій інших держав, які через внутрішню боротьбу ставали вигнанцями. Деяким з них Ярослав Мудрий допоміг повернути королівський престол, як, наприклад, норвезькому принцу Магнусу Доброму.
Підсумовуючи, можна констатувати, що дипломатична діяльність Ярослава Мудрого була надзвичайно успішною, про що свідчить утвердження Київської Русі у якості впливового державного утворення імперського типу. Основними зовнішньополітичними векторами дипломатії періоду Ярослава Мудрого були: візантійсько-чорноморський, центрально- і західноєвропейський та скандинавський. Єдиним напрямом, який вимагав більшої уваги з боку Ярослава Мудрого був – східний.
Таким чином, вищенаведені факти дозволяють зробити висновок про істотний внесок Ярослава Мудрого у розвиток дипломатичного мистецтва не лише в межах періоду Київської Русі, але і в рамках всього періоду становлення дипломатії української держави.