У м. Бровари проведено наукову конференцію до 100-річчя Всеукраїнського Центрального Повстанського Комітету. Вшановано пам’ять Григорія Чупринки, члена ВУЦПК.
ШУКАЄМО СПОНСОРІВ ДЛЯ НАШИХ ПРОГРАМ
ПРОГРАМА "ВИЩА ШКОЛА"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА ШКОЛА XXI СТОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА КНИЖКА-НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДАМ"
ПРОГРАМА "ЗДОРОВІ ДІТИ-ЗДОРОВА НАЦІЯ"
ВИДАВНИЧА ПРОГРАМА
ПРОГРАМА "СТИПЕНДІАТИ ТА ЛАУРЕАТИ ПРЕМІЙ ФОНДУ"
ПРОГРАМА "НЕМАЄ ЧУЖИХ ДІТЕЙ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНА КРІЗЬ ТИСЯЧОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "СОФІЯ КИЇВСЬКА"
ПРОГРАМА "КАДРИ"
ПРОГРАМА "ВЧИТЕЛЬ"
ПРОГРАМА "НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО"
ПРОГРАМА "ВІЙСЬКОВИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ ІВАНА МАЗЕПИ В БАТУРИНІ"
ПРОГРАМА "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА"
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В КНР
Новини
-
СТРАШНИЙ А.
Страшний Андрій
ДАУ при МЗС України
1-й курс, 4 група
067-485-05-06
Дипломатія Київської Русі
періоду князювання Ярослава Мудрого
Представляючи своє есе на тему “Дипломатія Київської Русі періоду князювання Ярослава Мудрого”, в першу чергу, хотілося б зробити вступну частину таким чином, щоб для кожного читача було зрозуміло, а що ж собою являє власне, дипломатія, і як вона тлумачиться в сучасному контексті.
Розглядаючи цей термін в широкому сенсі, ми можемо уявити собі дипломатію перш за все, як сукупність методів і способів здійснення зовнішньої політики держав. Якщо розглядати у більш вузькому розумінні — вміння добиватися своїх зовнішньополітичних цілей шляхом ведення міждержавних переговорів. Таким чином, дипломатія — це ціле мистецтво і потрібно зауважити, дуже складне. Наприклад, у Середньовіччі недосвідчений дипломат міг звести нанівець всі результати багаторічної й переможної війни, а досвідчений у випадку поразки — звести до мінімуму територіальні втрати (або взагалі уникнути їх), поправити становище держави, укласти мир на прийнятних умовах і т.д . Коріння дипломатії сягають глибокої давнини, її зачатки з’явилися ще у родовому суспільстві. З тих пір вона пройшла величезний шлях, постійно удосконалюючи свої методи і прийоми, виходячи на більш високий рівень. І та держава, яка вміло використало свої дипломатичні можливості, безсумнівно, завжди домагався успіху на зовнішньополітичній арені.
Ярослав Мудрий, який затвердився на київському престолі у 1019 році, проводив глибоку зовнішню політику, зміцнюючи позиції Русі перед обличчям Європейських країн. Зовнішня політика Давньоруської держави в епоху Ярослава Мудрого була спрямована на забезпечення безпеки кордонів і зміцнення авторитету держави. З його ім’ям пов’язаний розквіт Російської держави. Саме при ньому вона досягла найбільшої могутності, перетворившись на впливову силу як на Заході, так і на Сході. Положення Давньоруської держави як буфера між Заходом і Сходом визначило два основних напрями зовнішньої політики – взаємодія зі степовими народами і з країнами Європи. Перше являло собою військове протистояння кочовим народам, друге – дипломатичні і торгові контакти з європейськими державами.
Батько Ярослава Мудрого, князь Володимир Красне Сонечко, був кілька разів одружений і від цих шлюбів мав дванадцять синів. Наприкінці правління Володимира всі вони в якості батьківських посадників були направлені в головні міста Русі. На мою думку, це свідчить про те, що вже з того часу й розпочалася, свого роду дипломатична місія.
Перечитуючи ці та багато інших історичних фактів можна зробити певні висновки на користь князя Володимира, в першу чергу як гарного стратега. А вже Ярослав, завдяки прикладу батькової політики родинного контролю й утримання під владою своїх земель, перейняв собі цей, доволі дипломатичний метод керування, який в сучасному сенсі визначає функцію Представництва держави. Досить переконливо доводять це династичні зв’язки, які були встановлені Ярославом з багатьма європейськими дворами. Династичні шлюби в той час були невід’ємною частиною дипломатії, у них кожна із сторін шукала політичну вигоду. Престиж династичних зв’язків опинявся в прямій залежності від могутності держави.
Таким чином, я вважаю, що дипломатія в Україні набула свого розквіту саме за добу правління Ярослава Мудрого, який намагався уникати воєнних конфліктів ззовні, використовуючи вищенаведені приклади, а також підтримувати торгівельні зв’язки з іншими державами. Також слід зауважити, що під час правління Ярослава й внутрішній стан держави Київської Русі був набагато кращий, ніж в інші часи — до і після нього.