У м. Бровари проведено наукову конференцію до 100-річчя Всеукраїнського Центрального Повстанського Комітету. Вшановано пам’ять Григорія Чупринки, члена ВУЦПК.
ШУКАЄМО СПОНСОРІВ ДЛЯ НАШИХ ПРОГРАМ
ПРОГРАМА "ВИЩА ШКОЛА"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА ШКОЛА XXI СТОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА КНИЖКА-НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДАМ"
ПРОГРАМА "ЗДОРОВІ ДІТИ-ЗДОРОВА НАЦІЯ"
ВИДАВНИЧА ПРОГРАМА
ПРОГРАМА "СТИПЕНДІАТИ ТА ЛАУРЕАТИ ПРЕМІЙ ФОНДУ"
ПРОГРАМА "НЕМАЄ ЧУЖИХ ДІТЕЙ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНА КРІЗЬ ТИСЯЧОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "СОФІЯ КИЇВСЬКА"
ПРОГРАМА "КАДРИ"
ПРОГРАМА "ВЧИТЕЛЬ"
ПРОГРАМА "НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО"
ПРОГРАМА "ВІЙСЬКОВИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ ІВАНА МАЗЕПИ В БАТУРИНІ"
ПРОГРАМА "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА"
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В КНР
Новини
-
СЛОБОДЯН Р.
Слухач першого курсу, четвертої групи
Дипломатичної академії України при
Міністерстві закордонних справ України
Слободян Роман Андрійович
0987118242
Есе на тему:
«Дипломатія Київської Русі періоду князювання Ярослава Мудрого».
Звичайно, щоб уявити яка була дипломатія часів Ярослава Мудрого, необхідно добре орієнтуватись в тому історичному періоді, і знати принаймні основні здобутки доби Володимира Великого, Ярослава Мудрого та їх послідовників. Основні їхні намагання та цілі, їх союзи і війни та інше.
Коротко про це можна почитати в книжках з історії, та на інтернет сторінках. А тим, хто хоче більш поглиблено дізнатись саме про дипломатію тих часів, корисно буде відвідати «Софію Київську» і, як мінімум, поспілкуватись з науковцями, які там працюють.
В цьому есе не описано жодних історичних подій чи підписаних в той час договорів і союзів, за винятком деяких фактів, які відображають унікальність, могутність і гнучкість дипломатії того часу. Тому що моя ціль відобразити не те, якою була тодішня дипломатія чи як вона вплинула на подальший розвиток країни, не описати які були досягнення і кроки вперед, будь то культурні чи соціальні, хоча в цьому є важлива величезна роль, не показати височенний професіоналізм тодішніх «дипломатів», хоча і це теж дуже важливо, а висвітлити роль тодішньої дипломатії для нас з Вами, в наше сьогодення.
Тільки читаючи імена тодішніх правителів – Ярослав Мудрий, Володимир Великий, розумієш, який був високий рівень дипломатії і рівень держави, та відчуваєш своє давнє коріння. Якщо у Вас, читаючи ці славні імена, виникають подібні думки, то це значить, що те що я хочу висвітлити, має шанс на реалізацію з ще більшою ймовірністю.
Звичайно те різноманіття дипломатичних ходів, той широкий спектр охвату цілей, ті складно-варіантні і в той же час прості стратегії, які використовували дипломати того часу, надзвичайно цікаві нам і корисні для вивчення як для майбутніх професіоналів, тим паче, що актуальність цих стратегій ще не буде вичерпаною довгий час.
Дипломати Київської Русі – це були не просто представники в Германській Імперії чи іншій державі того часу, це були люди, які суттєво впливали на розвиток міжнародних подій в Європі і не тільки, це були люди які стратегічно контролювали хід війн, це були люди які, як кажуть в наш час, могли відкривати ногою будь які двері, звичайно ж вони цього не робили. І про рівень культури тодішніх дипломатів слід сказати окремо. Знання правил етикету, порядків, традицій та устрою десятків країн знав до найменшої дрібниці будь-який «дипломат» Київської Русі. Не кажучи вже про знання мов та дуже високу юридичну грамотність. Це були представники держави світового рівня.
Звичайно для сучасних дипломатів нашої країни це відіграє дуже важливу роль.
На додачу до високого рівня освіти і культури, наші пращури використовували різноманітні набори корисних практик та стратегій, одна з таких практик, яка використовувалась в ті часи, і яка актуальна в сьогодення але в основному тільки в середині країни – це встановлення шлюбних союзів. Сам Ярослав Мудрий і його доньки та сини, правда не всі, були одружені та заміжні з вищими особами інших держав, при чому держав могутніх, і це дуже допомагало в реалізації зовнішньополітичних цілей Київської Русі.
Декілька слів хочеться сказати про «Софію Київську». На той час – це символ національного суверенітету, символ могутності держави, який знали і поважали у всьому світі. Можна тільки уявити як правителі досягли такого рівня, потрібно бути не просто мудрим правителем. Якщо в сучасному світі ми чуємо слово Ватикан, більшість уявляє собі впливову державу (не переймаючись, що це маленька держава), величні храми і мудрого, авторитетного та впливового правителя. Саме такого роду асоціації виникали у людей в одинадцятому столітті, коли вони чули – «Софія Київська». І на додаток до впливового духовного потенціалу, величі правителя, в значенні цих слів відображалась ще й величезна міць держави.
От така була дипломатія періоду князювання Ярослава Мудрого.Хоч в ті часи не вживали слово дипломат, дипломатія, а вживали наприклад – бояри, місія.
І якщо в наші часи під дипломатією ми розуміємо, перш за все – це представництво країни в світі, просування національних інтересів, заохочення інвестицій в рідну країну, переговорний процес, тобто мистецтво домовлятись в питаннях які важливі для країни, то в часи Ярослава Мудрого під словом дипломатія розумілось, перш за все, рух країни і нації вперед (не просування – а рух).
І якщо в наш час , коли ми чуємо слова дипломат, дипломатія, у більшості людей виникають асоціації з образом людини, яка працює закордоном, отримує велику заробітну плату, їздить по різним країнам, багато ніжиться під сонцем на узбережжі морських країн, також вона вміє виступати перед публікою, має гарний вигляд та носить дорогі речі, і щось робить для держави. В часи Ярослава Мудрого більшість людей, які чули слова «дипломат», «дипломатія», уявляли собі зовсім інші образи: а саме групу людей, по-сучасному команду, яка захищала свій народ, та демонструвала в світі велич та могутність української нації, виїжджаючи за кордон і через деякий час повертаючись з суттєвими, конкретними результатами.
І якщо в наш час дипломатами пишаються тільки рідня та близькі знайомі, а решта заздрять, то в ті часи дипломатами пишались всі люди, і не тільки пишались, а й переживали за них. І на відміну від заздрості в наш час, дипломати того часу, могли отримати слова сорому від близьких та родичів, за те,що не зовсім гарні результати ті принесли, можна було б і краще попрацювати.
Головна роль дипломатії часів Ярослава Мудрого зовсім не в тому, що вони зміцнювали державу, і всебічно розвивали нашу країну. Тому, що в той час це було не тільки їхнє завдання, а і обов’язок перед нацією і перед собою. Звичайно із своїм завданням вони вправлялись добре, як гарний майстер в своєму ремеслі, а от цей внутрішній обов’язок тодішніх дипломатів допомагав їм робити всі справи якомога найкраще, виходячи за межі можливого. Гадаю ,що дипломати того часу пишаючись своїми заслугами, думали про те, що: «щось мало я зробив, можна було б краще, так завтра треба надолужити, а ну як це зробити?»
І саме той внутрішній обов’язок тодішніх дипломатів відіграє для нас з Вами, сучасних, найголовнішу роль. Бо в наших душах і серцях, у когось більше, у когось менше, ще палають відголоски саме того обов’язку, який пройшов до нас через покоління, пройшов через різноманітні події та часи. І хоч від того часу все кардинально змінилось як в світі, так, зокрема і в дипломатії, але суть залишається та ж.
І я сподіваюсь, що незламний дух та велич, які були закладені в ті далекі часи нашими предками-дипломатами, допоможуть нашому поколінню і перш за все тим, хто буде мати честь називатись дипломатами, постати перед нашим народом як захисники нації, яким би не заздрили а навпаки, пишалися нашими здобутками і перемогами, гарними новинами і суттєвими результатами.
В епоху глобалізації слабкі нації втратять свою само ідентичність, і головне наше завдання – підняти дух нашої нації з пригніченого стану, і постати уже в майбутньому глобалізованому світі, як ті, що мають свою точку зору і можуть її не тільки відстояти а і втілити в життя, постати як ті, що здатні дати відсіч у відповідь на зазіхання, а якщо необхідно, то і в наступ піти. Багато хто з українців, в тому числі і я, думають що ми сильна нація, але насправді це вже не так, і тільки той палаючий вогонь внутрішнього обов’язку, дипломатії часів Ярослава Мудрого, його попередників і послідовників дають нам можливо єдиний шанс підвестись, «воспрять духом» і розвиваючись, впевнено йти вперед.
Кажучи сучасною мовою, саме ми повинні посіяти думку і об’єднати наші українські ділові кола навколо ідеї, що прибутки потрібно заробляти використовуючи як плацдарм ринки іноземних держав, і не виснажувати внутрішній потенціал України, а громадяни нашої країни повинні тільки з радістю допомагати своєю працею здійснювати ці цілі, а не тускніти з кожним днем.
Другим кроком ми повинні прийняти старе, як світ правило: «гуртом і батька легше бити» (а не – моя хата скраю), – і якщо ототожнити країни з селами, то в нашому селі, які б сварки не були між сусідами, хто б кого не любив, захищати своє село і наступати треба разом. Тільки колективна позиція, колективний здоровий дух народу має величезну силу і вплив, який являється тою силою, що дозволяє країні рухатися вперед – і саме так було в період князювання нашого славного пращура – Ярослава Мудрого. Наступне завдання нас, як нащадків наших славетних бояр – в світі, що швидкими темпами змінюється, перш за все захистити нашу націю від інформаційно-психологічних атак та маніпуляцій, від постійного зовнішнього посягання на здоров’я та генофонд нашої нації, та негативного впливу інших зовнішніх чинників.
А конкретно, дипломатія повинна перебудувати свої дії і відносини з просячих та кволих, на дійсно партнерські і здорові. Ми повинні зробити так, щоб у громадян Франції, Іспанії чи будь-якої іншої країни, які проходять у своїй столиці повз українське посольство, повставали образи сильної і могутньої країни – України.
Щоб був такий рівень відносин, який в свій час встановив Ярослав Мудрий, коли в країнах з величезною швидкістю поширювалась звістка про те, що приїхали серйозні хлопці з Київської Русі і що вирішувати будуть з нашими дійсно важливі питання, і хоч би Киянам все сподобалось, з ними треба дружити, бо це могутні хлопці…