У м. Бровари проведено наукову конференцію до 100-річчя Всеукраїнського Центрального Повстанського Комітету. Вшановано пам’ять Григорія Чупринки, члена ВУЦПК.
ШУКАЄМО СПОНСОРІВ ДЛЯ НАШИХ ПРОГРАМ
ПРОГРАМА "ВИЩА ШКОЛА"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА ШКОЛА XXI СТОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНСЬКА КНИЖКА-НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДАМ"
ПРОГРАМА "ЗДОРОВІ ДІТИ-ЗДОРОВА НАЦІЯ"
ВИДАВНИЧА ПРОГРАМА
ПРОГРАМА "СТИПЕНДІАТИ ТА ЛАУРЕАТИ ПРЕМІЙ ФОНДУ"
ПРОГРАМА "НЕМАЄ ЧУЖИХ ДІТЕЙ"
ПРОГРАМА "УКРАЇНА КРІЗЬ ТИСЯЧОЛІТТЯ"
ПРОГРАМА "СОФІЯ КИЇВСЬКА"
ПРОГРАМА "КАДРИ"
ПРОГРАМА "ВЧИТЕЛЬ"
ПРОГРАМА "НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО"
ПРОГРАМА "ВІЙСЬКОВИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ ІВАНА МАЗЕПИ В БАТУРИНІ"
ПРОГРАМА "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА"
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В КНР
Новини
-
Клаус В.
Клаус Вікторія Олександрівна
Дипломатична академія України при МЗС України
2 курс, 1 група
Дипломатія Київської Русі періоду князювання Ярослава Мудрого
Крізь темряву століть, старих часів
Стає нам постать князя Ярослава.
Від нього світло, справ державних слава
І поруч тінь, як кров, що він пролив.
Не схожі з сьогоденням ті роки,
За владу йшли жорсткі, криваві бійки.
Жага була нестримною настільки,
Що воював із батьком син, та билися брати.
Коли пішов князь Володимир в інший світ,
Усім синам здобутки він залишив.
Та Ярослав піднятись батька вище
Жадав і Києвом бажаним володіть.
Зі шляху мрії та свого буття
Троїх братів він знищів, така доля,
Єдиним буть на київським престолі –
За владу боротьба як за життя.
Закняжив він. Та зброї не кидав,
Удався до загарбницьких походів,
Кордони русичів розширились від тоді,
Лиш Візантії Ярослав не подолав.
Він печенігів з руської землі
Усіх прогнав надовго від кордонів
І гордість мав носить свою корону,
Печатку княжу. Шрами на чолі.
В житті одружувався двічі Ярослав:
Красуня-шведка, Анна з Візантії,
Хоча відносини складні та різні мрії,
Та князь обох по-своєму кохав.
Синів своїх і доньок Ярослав
Вчив та виховував з любов’ю та терпінням,
Немов злетіло Божеє прозріння,
Він долі кращої для кожного благав.
До шлюбів іноземних залучав
Дочок, синів із наміром відомим,
Щоб спокій та безпека була вдома,
Ніхто на Русь дарма не нападав.
Усі відомі європейські королі
Бажали поріднитись з Ярославом,
Бо Русь державою величною ставала,
Дружити з нею – спокій на землі.
Ще таємниці в справі цій були –
Слов’янську свіжу кров в свою родину
Прийняти чоловіка чи дівчину
З Європи майже всі бажали королі.
Виховані, освічені, яскраві
У Франції, Норвегії були,
В Угорщині і Данії цвіли
Три доньки-королеви Ярослава.
Про Анну пам’ять у французів ще живе.
Сини і доньки Ярослава всі славетні,
До зміцнення держави всі причетні,
Як до степів вкраїнських ковила.
Йшли звідусіль до Києва посли,
Усі союзи політичні та військові
З ким укладала Русь, не випадкові,
В них сила й мудрість руської землі.
Допомагали воїни Русі
Полякам, Візантії в різних справах,
В боях запеклих здобували славу
Собі й державі в давні ті часи.
Не знала Русь тривалої війни
В часи правління князя Ярослава
На теренах своїх. Заслуга його й слава.
І шляхом цим підуть його сини.
З роками стане Мудрим Ярослав,
Він побудує храми та собори
І вже не буде жорстким і суворим,
Синам він владу й мир заповіда.
Міцнішають при ньому всі зв’язки:
Дипломатичні, міжнародні і родинні,
Закони в «Руській правді» – доброчинні,
Іконопису теж світліли образи.
Проникнення взаємне шлюбних уз,
Знань і торгівлі, мови і традицій
Сприяло розвитку державності, позицій,
Які займати стала Київськая Русь.
Не треба нам засуджувать, ганьбить,
Криваві війни, зради та розплати,
Але досягнення державні пам’ятать,
І добре все в історії – любить.
Таким він був. І світло в нім, і тінь.
Ми те і друге будем пам’ятати.
Нових історій не повинні ми писати,
Але за Русь – пишатимемося ним.