• СТРАШНИЙ А.

    Страшний Андрій

    ДАУ при МЗС України

    1-й курс, 4 група

    067-485-05-06

    Дипломатія Київської Русі

    періоду князювання Ярослава Мудрого

    Представляючи своє есе на тему “Дипломатія Київської Русі періоду князювання Ярослава Мудрого”, в першу чергу, хотілося б зробити вступну частину таким чином, щоб для кожного читача було зрозуміло, а що ж собою являє власне, дипломатія, і як вона тлумачиться в сучасному контексті.

    Розглядаючи цей термін в широкому сенсі, ми можемо уявити собі дипломатію перш за все, як сукупність методів і способів здійснення зовнішньої політики держав. Якщо розглядати у більш вузькому розумінні — вміння добиватися своїх зовнішньополітичних цілей шляхом ведення міждержавних переговорів. Таким чином, дипломатія — це ціле мистецтво і потрібно зауважити, дуже складне. Наприклад, у Середньовіччі недосвідчений дипломат міг звести нанівець всі результати багаторічної й переможної війни, а досвідчений у випадку поразки — звести до мінімуму територіальні втрати (або взагалі уникнути їх), поправити становище держави, укласти мир на прийнятних умовах і т.д . Коріння дипломатії сягають глибокої давнини, її зачатки з’явилися ще у родовому суспільстві. З тих пір вона пройшла величезний шлях, постійно удосконалюючи свої методи і прийоми, виходячи на більш високий рівень. І та держава, яка вміло використало свої дипломатичні можливості, безсумнівно, завжди домагався успіху на зовнішньополітичній арені.

    Ярослав Мудрий, який затвердився на київському престолі у 1019 році, проводив глибоку зовнішню політику, зміцнюючи позиції Русі перед обличчям Європейських країн. Зовнішня політика Давньоруської держави в епоху Ярослава Мудрого була спрямована на забезпечення безпеки кордонів і зміцнення авторитету держави. З його ім’ям пов’язаний розквіт Російської держави. Саме при ньому вона досягла найбільшої могутності, перетворившись на впливову силу як на Заході, так і на Сході. Положення Давньоруської держави як буфера між Заходом і Сходом визначило два основних напрями зовнішньої політики – взаємодія зі степовими народами і з країнами Європи. Перше являло собою військове протистояння кочовим народам, друге – дипломатичні і торгові контакти з європейськими державами.

    Батько Ярослава Мудрого, князь Володимир Красне Сонечко, був кілька разів одружений і від цих шлюбів мав дванадцять синів. Наприкінці правління Володимира всі вони в якості батьківських посадників були направлені в головні міста Русі. На мою думку, це свідчить про те, що вже з того часу й розпочалася, свого роду дипломатична місія.

    Перечитуючи ці та багато інших історичних фактів можна зробити певні висновки на користь князя Володимира, в першу чергу як гарного стратега. А вже Ярослав, завдяки прикладу батькової політики родинного контролю й утримання під владою своїх земель, перейняв собі цей, доволі дипломатичний метод керування, який в сучасному сенсі визначає функцію Представництва держави. Досить переконливо доводять це династичні зв’язки, які були встановлені Ярославом з багатьма європейськими дворами. Династичні шлюби в той час були невід’ємною частиною дипломатії, у них кожна із сторін шукала політичну вигоду. Престиж династичних зв’язків опинявся в прямій залежності від могутності держави.

    Таким чином, я вважаю, що дипломатія в Україні набула свого розквіту саме за добу правління  Ярослава Мудрого, який намагався уникати воєнних конфліктів ззовні, використовуючи вищенаведені приклади, а також підтримувати торгівельні зв’язки з іншими державами. Також слід зауважити, що під час правління Ярослава й внутрішній стан держави Київської Русі був набагато кращий, ніж в інші часи — до і після нього.

© 2010 «Міжнародний благодійний
фонд імені Ярослава Мудрого »
Разработка сайта -
Activemedia
играть онлайн гта5 игра спанч боб губка квадратные штаны виагра купить онлайн онлайн игра копатель 2