У м. Бровари проведено наукову конференцію до 100-річчя Всеукраїнського Центрального Повстанського Комітету. Вшановано пам’ять Григорія Чупринки, члена ВУЦПК.
Великий князь Ярослав був сином великого князя Володимира, що хрестив Русь, і Рогнеди Полоцкой, дочці Рагнвальда (Рогволода) Полоцкого. Більш всього діти залишилися у Володимира від Рогнеди. Примітне те, що Ярослав народився після того, як Володимир узяв собі в дружини вагітну дружину свого брата Ярополка – Юлію Грецьку. І син Юлії Святополк народився раніше Ярослава і перевершував його за старшинством в черзі нащадків Володимира. Ця історія якоюсь мірою може пояснити і нескороминущу ворожнечу Ярослава зі своїми братами і зі своїм батьком. У нього були причини ненавидіти батька (пригадаємо, що він узяв Рогнеду силоміць і, додатково, прілюдно) і люто змагатися з його дітьми від інших дружин. Втім, з Мстиславом – братом єдиноутробним він теж то воював, то мирився. Але принаймні воював чесно. На відміну від свого батька, що мав сім офіційних дружин, Ярослава, вихованого вже в християнській вірі, був одружений одного разу і нам невідомо про його позашлюбних дітей. На три чверті своєї крові Ярослав був скандінавом. Він багато дружив з північними правителями і не раз закликав до себе варягів на допомогу. Ті називали його Яріцлейвом і під цим ім’ям він фігурує в сагах. Коли прийшов Ярославу час одружуватися, він засватався до дочки шведського короля Олава Шетконунга – Інгигерд. Це була славний і знатний рід. Олав Шетконунг був сином Ейріка VIII Звитяжного і Сигрід Гордою (яка свого часу спалила в лазні декілька своїх женихів одночасно, щоб не докучали). І горда дочка конунга Олава вийшла заміж за Яріцлейва – конунга. Не дивлячись на титул великого князя київського, Ярослав не любив Київ і, пославши туди своїх посадників, залишався з сім’єю жити в Новгороді. Скандінавські жінки у той час мали більших прав і свобод, ніж жінки останньої Європи. Скандінавська жінка отримувала від мужа шлюбний дар, який переходив до неї в повну власність. Придане, що вона брала з собою з батьківського будинку, вона також залишала за собою. І в шлюбний дар Інгигерд попросила не що-небудь, а місто Ладогу із землями, куди посадила правити свого родича Регнвальда Ульвссона. Інгигерд Шведська була дуже розумною і сильною жінкою. Недивно, що інших дружин Ярослав не мав. В Інгигерд і Ярослава народилося дев’ять дітей. На сім восьмих своїй крові вони були скандінавського походження, але виросли на Русі і, мабуть, говорили як на скандінавському, так і на слов’янському говорі. Єлизавета була середньою дочкою Ярослава і Інгигерд. І вона народилася не раніше 1025 року.
Сестра Ярослава Марія-Доброніга була дружиною польського князя Казимира I Відновителя.
При дворі Ярослава I Мудрого знаходили притулок колишні монархи: норвезький Олаф II Святий, англійський Едмунд Залізний Бік. Ярослав Мудрий був у союзі з германськими цісарями Генріхом II, Конрадом II і Генріхом III.
Сини
Ілля 1034 (?), перший с. Ярослава Володимировича (V), кн. новгородський.
Володимир (*1020 — †1052) — можливо був одружений з Одою, дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену;
Ізяслав (*1024 — †1078) — в 1040 був одружений з Ґертрудою, дочкою польського князя Мешка II;
Святослав (*1027 — †1076) — був одружений з Одою, внучкою цісаря Генріха II;
Всеволод (*1030 — †1093) — в 1046 був одружений Марією, дочкою імператора Костянтина Мономаха;
Ігор (†1060) — був одружений з германською принцесою Кунігундою, графинею Орламіндською.
В’ячеслав(1034 — †1057)
Доньки
Єлисавета Ярославна (Еллісіф) (†1076) — вийшла за норвезького короля Гаральда III Суворого;
Анастасія Ярославна (Аґмунда) (†1097) — вийшла за угорського короля Андраша І;
Анна Ярославна (Аньєс) (†1077) — вийшла за французького короля Генріха І.