У м. Бровари проведено наукову конференцію до 100-річчя Всеукраїнського Центрального Повстанського Комітету. Вшановано пам’ять Григорія Чупринки, члена ВУЦПК.
Із середини X ст. Вишгород значним політичним і економічним центром Київської Русі, літньою резиденцією вел. кн. Ярослава Мудрого в Вишгороді. За часів Ярослава Мудрого Вишгород стає важливим духовним, релігійним центром Русі. Ця роль Вишгорода підтримувалася як авторитетом митрополитів, так і світською владою, особливо великими київськими, чернігівськими та переяславськими князями. Саме тут, до речі, і помер Ярослав Володимирович 1054 р. Його поховали в місцевій Борисоглібській церкві і лише згодом перенесли до Софійського собору. Вважають, що тут написано «Житіє св. Бориса і Гліба». 1072 р. Ярославичами був збудований дерев’яний храм св. Бориса і Гліба. А 1115 року онуки Ярослава – Святополк, Володимир Мономах та чернігівський Олег Святославич – побудували великий кам’яний собор-мавзолей та оздобили поховання князів золотом і коштовностями. Це був найбільший і найвеличніший храм на Русі. Нині на тому місці – діючий храм Бориса і Гліба, в якому знаходиться список відомої ікони Вишгородської Божої Матері, створений на початку ХХ століття в Афоні.